Хто з вас знає про заборонений парад в 2005-му, який все одно пройшов? Або про перший прайд в Познані, що зазнав насилля зі сторони “мусорів” та нацистів?
Пам’ятаєте про марш в Любліні? В Білостоку? Niebieskie forum – перша інтернет-платформа для взаємодопомоги поміж транс-людьми? Syrena? Знаєте, що відбулось 7-го серпня? В нас є свої бунти.
Ми не маємо живої історії, яку переказує одне покоління іншому. Кожне наступне покоління квірів виходить в світ з переконанням, що воно мусить вигадувати світ заново. Що до нас нікого не було.
Це капіталістичний, правий трюк. Розповісти історію без нас, а потім вдавати, що нас в ній ніколи не було.
Ми були завжди, з часів міфів Давньої Греції, дружини Мєшка і спалених на вогнищі відьом, примар та революціоністок.
В ЗМІ ліберальні активістки постійно базікають про революції з Америки, просуваючи думку неначе кинути цеглою є так легко як забрати в дитини цукерку. Ті повстання були достатньо давно, щоб сьогодні не загрожувати ні державі, ні корпораціям, що використовують наші образи. PRIDE перекладають як гордість, а не гідність.
Стоунвол не просто був культурним протестом, це було повстанням, революцією проти балачок про те, що як будемо чемні, то може нас не вб’ють.
Так квір став частиною ширшого визвольного руху, а не продуктом, який допомагає продавати кулемети Ізраїлю. В наступних роках вже повставали квірові революційні групи.
Ці групи боролися проти расизму як Лавандові Пантери в США або групи квірів підтримували шахтарів під час їхніх страйків у Великій Британії за часів уряду Маргарет Тетчер.
Гейська революція стала революцією загальною, а не просто пікетом про шлюби та право на кредит на 30 років, право на буття як вони.
МИ НЕ ХОЧЕМО БУТИ ЯК ВОНИ.
ЛГБТ-буржуазія, цисгендерні геї, білі та люди без вад здоров’я – перші знайшли собі місце в системі. Відкрили собі клуби, продали прапори і зрадили солідарність, що була досягнута в минулі роки. Саме через них райдужний прапор став як обличчя Че Гевари або Папи Римського
Гаджетом, символом тільки того, що можна купити. Не має поверхні в рекламній революції. Як тільки ми спробуємо зробити щось, що справді загрожує капіталізму, державі чи церкві гей-буржуазія не тільки нас потопить, але й донесе “мусорам”.
Ми не хочемо пристосовуватися. Не просимо про прийняття. Прагнемо повноцінного життя. Зараз, а не коли “суспільство буде готове”, бо воно ніколи не буде готове.
З ВЛАСНОЇ ВОЛІ ВРЯТУЄМО СЕБЕ
Робимо це, бо ми є в кожному руху і в кожній суспільній боротьбі. Боремося не тільки тим, проти кого виступає рух.
Боремося не тільки з тими проти кого виступає рух. Мусимо боротися також з бойовими товаришами для яких “педик”, то й надалі лайка на священика чи для яких є образою “ха-ха любить в дупу”.
Тому нам потрібен власний рух. Рух, який не буде революційним тільки через те, що займається киданням цегли. Рух, який буде незалежний, який дозволить нам вижити і не покине жодного з нас, не зважаючи на те, що нам готує історія.
Не маємо легких постулатів, легких до вписання в закон, бо ми не хочемо законів, хочемо життя. Не робимо гала-вечірок для спонсорів, що й так живуть з нашої праці. Нічого не просимо, маємо власні цілі.
Повалення приватної власності.
Можете мати зубну щітку, але для чого вам приватна яхта або п’яте пусте помешкання?
Повалення держави, тому що кордони – це лише риски на мапі, що вбивають. Держава – це поліцейський з кийком, це вироки за пособництво в секс-праці, це насильство та в’язниці для нас.
Знищення концепту нації, бо кров не вирішує, якою ти є людиною, кров чи колір шкіри не вирішує чи є хтось більш чи менш вартим для порятунку.
Прагнемо мережі незалежних, вільних спільнот.
Нас звинувачують в тому, що ми хочемо знищити родину. Так, хочемо. Прагнемо до знищення такої родини яку знаємо з дому – батько це король, а ми його піддані. Родина – це група людей, що люблять та піклуються про один одного. Не мама, тато, дитина, пес чи святий дух. Родина – це турбота, тепло та співпраця, а не фабрика, що виготовляє покірних працівників.
Ми не потребуємо світу. Це світ потребує нас. Наших рук, нашої праці, наших тіл і наших надій. Знаємо вас так, як прислуги знають своїх панів. Знаємо де у вас болить, обслуговуємо ваші столи, машини та члени щоденно. Ми маємо один вибір – гейство або варварство. Варварство вже маємо.
Відвага та мудрість попередніх революцій наповнюють нас і дають сили для майбутніх. Пам’ятаючи про це ми будуємо мережі солідарності, єднаймося, борімося та займаймося несамовитим кінковим сексом (для охочих)